1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

помірний

Нерідко плутають і слова помірний та поміркований, ставлячи їх там, де не треба. Ось хоча б речення: “Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, а часто траплялись відлиги”. Похибка виникає, мабуть, через те, що обидва прикметники мають спільний відповідник у російській мові – умеренный: “Зима была умеренная”, “Этот человек всегда придерживался умеренных взглядов”.

По-українському поміркованою, тобто розважливою, обачною, такою, що в своїх діях, вчинках, думках керується вимогами здорового глузду, може бути тільки людина: “Він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої” (Юрій Смолич). Слово ж помірний означає “не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми” і переважно стосується погоди, клімату, явищ та речей. Відповідає воно не лише російському умеренный, а ще й соразмеренный, размеренный: “Помірний вітер віє – чудовий льотний час!” (Наталя Забіла). Отже, в першій фразі годилося б сказати: “Зима цього року була помірна...”

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помірний — помі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. помірний — (зріст) середній; (- дозу) дозволенний; (вітер) не сильний; (крок) рівномірний; (клімат) м'який; (- ціну) ДЕШЕВИЙ; пр. -НО, по-Божому і п. ф. від помірний. Словник синонімів Караванського
  3. помірний — [поум’ірнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. помірний — -а, -е. 1》 Не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т. ін. || Не більший від допустимого. || Який не відзначається великою силою, високою інтенсивністю. 2》 Середній між жарким і холодним (про клімат). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. помірний — ПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т. ін.; не великий і не малий. Незабаром показалася на крильці [на ґанку] панійка; помірного росту, білява (Панас Мирний); Помірна ціна; // Не більший від допустимого. Словник української мови у 20 томах
  6. помірний — РИТМІ́ЧНИЙ (який здійснюється в певному ритмі, темпі), РОЗМІ́РЕНИЙ, РОЗМІ́РНИЙ розм., РОЗМІ́РЯНИЙ розм., МІ́РНИЙ розм.; РІВНОМІ́РНИЙ, ПОМІ́РНИЙ (про звуки). Словник синонімів української мови
  7. помірний — ПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т.ін. Незабаром показалася на крильці панійка; помірного росту, білява (Мирний, III, 1954, 142)... Словник української мови в 11 томах
  8. помірний — Помірний, -а, -е 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренный. Херс. г. А я так небагацько бажала! моя молитва така помірна була. Левиц. І. 515. Словник української мови Грінченка