1. Словник синонімів української мови

помірний

РИТМІ́ЧНИЙ (який здійснюється в певному ритмі, темпі), РОЗМІ́РЕНИЙ, РОЗМІ́РНИЙ розм., РОЗМІ́РЯНИЙ розм., МІ́РНИЙ розм.; РІВНОМІ́РНИЙ, ПОМІ́РНИЙ (про звуки). Вода виштовхувала його з кожною секундою все дужче й дужче, він ще допомагав вправними ритмічними рухами рук і ніг (В. Собко); Цокав годинник у кишені. Ну і нехай собі цокає. Нехай живе своїм розміреним залізним життям (В. Кучер); Ідуть полки. Розмірений брязк металу. Прифронтових доріг суворий лад (М. Бажан); За спинами .. штампований кавалерійський тупіт: ескадрон, ніяк не менше, розміряним алюром мчався (Я. Качура); — Я.. почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, — вона спала, підклавши руку під щоку (Леся Українка); П'яненький Панас Гичка, що був аж задрімав під тихий, .. скрип гарби, прокинувся, мотнув чубом, приладнав до грудей гармошку (Григорій Тютюнник); Самотньо й лунко одгукується в німих стінах моя помірна хода (С. Васильченко).

СЕРЕ́ДНІЙ (одержаний шляхом поділу загальної суми), ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ТИПОВИЙ (установлений, прийнятий для всіх установ, підприємств тощо певного роду); ПОМІ́РНИЙ (середній між жарким і холодним). Середня місячна температура; Середня заробітна плата; Руда вище середньої якості; Пересічний життєвий рівень; Пересічна цифра; Типові норми виробітку і розцінки; Помірний клімат.

СТРИ́МАНИЙ (про людину — який уміє володіти собою, відзначається витримкою; про голос, тон тощо — який виражає витримку), ВИ́ТРИМАНИЙ, УРІВНОВА́ЖЕНИЙ (ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ), ПОМІРКО́ВАНИЙ, ПОМІ́РНИЙ, МІ́РНИЙ рідше, РІ́ВНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм.; ХОЛОДНОКРО́ВНИЙ, СУХИ́Й (який не виявляє, не виражає емоцій). Завпед Пилип Данилович Кужіль — чоловік стриманий, мовчазний, урівноважений (О. Копиленко); Шахрай такий, як і всі. Але він витриманий неймовірно (Ю. Яновський); Тон листа врівноважений, слова скупі (П. Колесник); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Ю. Смолич); Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові (І. Нечуй-Левицький); (Теофіл:) Слухай, поводься здержано, в речах будь мірний (Леся Українка); Холоднокровний дуелянт; Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не мрійно говорити про машини (В. Собко). — Пор. 2. спокі́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помірний — Нерідко плутають і слова помірний та поміркований, ставлячи їх там, де не треба. Ось хоча б речення: “Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, а часто траплялись відлиги”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. помірний — помі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. помірний — (зріст) середній; (- дозу) дозволенний; (вітер) не сильний; (крок) рівномірний; (клімат) м'який; (- ціну) ДЕШЕВИЙ; пр. -НО, по-Божому і п. ф. від помірний. Словник синонімів Караванського
  4. помірний — [поум’ірнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. помірний — -а, -е. 1》 Не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т. ін. || Не більший від допустимого. || Який не відзначається великою силою, високою інтенсивністю. 2》 Середній між жарким і холодним (про клімат). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. помірний — ПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т. ін.; не великий і не малий. Незабаром показалася на крильці [на ґанку] панійка; помірного росту, білява (Панас Мирний); Помірна ціна; // Не більший від допустимого. Словник української мови у 20 томах
  7. помірний — ПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т.ін. Незабаром показалася на крильці панійка; помірного росту, білява (Мирний, III, 1954, 142)... Словник української мови в 11 томах
  8. помірний — Помірний, -а, -е 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренный. Херс. г. А я так небагацько бажала! моя молитва така помірна була. Левиц. І. 515. Словник української мови Грінченка