1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

припускатися

Дієслова припускатися, допускати в синонімічному значенні найчастіше сполучаються з іменниками помилка, огріх, неточність, поспішність, перекручення. При слові припускатися іменники мають форму родового відмінка: “Тепер він ясно бачить, що припустився тяжкої помилки (Олекса Гуреїв). Також припускатися поспішності, припускатися перекручень. При допускати закріпився знахідний відмінок: “Безперечно, що простодушні сент-іштванці допускали неточність” (Олесь Гончар). З родовим відмінком це дієслово може поєднуватися лише тоді, коли є заперечення: “Ні найменшої помилки ми допустить не повинні” (Олександр Левада).

Часто ставлять не там, де треба, слова допускати і припускати. Причина та ж сама: не відчувають змістової відмінності між ними. Якщо перше з них означає "дозволяти комусь брати участь у чомусь чи мати доступ кудись; примирюватися з чимось" (допускати брак), то друге – "вважати за ймовірне, можливе що-небудь" (припускати думку).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припускатися — припуска́тися 1 дієслово недоконаного виду робити помилку, щось нечесне тощо припуска́тися 2 дієслово недоконаного виду допускатися розм. припуска́тися 3 дієслово недоконаного виду починати швидко бігти Орфографічний словник української мови
  2. припускатися — [приепускатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. припускатися — I -аюся, -аєшся, недок., припуститися, -ущуся, -устишся, док. 1》 чого. Дозволяти собі робити що-небудь ганебне, нечесне. || Виконуючи, здійснюючи що-небудь, робити якесь упущення. || до чого. Дозволяти собі вживати що-небудь надміру. || на кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припускатися — ПРИПУСКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док. 1. чого. Дозволяти собі робити що-небудь осудливе, нечесне. Перекреслюючи як “декадентську” творчість цілої плеяди українських белетристів, С. Словник української мови у 20 томах
  5. припускатися — ПРИПУСКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док. 1. чого. Дозволяти собі робити що-небудь ганебне, нечесне. Словник української мови в 11 томах