припускатися
ПРИПУСКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док.
1. чого. Дозволяти собі робити що-небудь ганебне, нечесне.
Івана Франка страшенно обурювало те, що Грушевський у своїх теоретичних твердженнях припускався перекручень і підтасовок (Тич., III, 1957, 512);
— Так от, товариші, — почав голова цехкому, — у нас на заводі група робітників, до яких тепер шкода прикладати цю почесну назву, припустилася ганебного вчинку (Панч, II, 1956, 127);
// Виконуючи, здійснюючи що-небудь, робити якесь упущення.
— Старшого інженера, у якого я був заступником, покалічило, а без нього майстри припустилися аварії (Баш, На.. дорозі, 1967, 162);
Борис під час дуже відповідального досліду припустився кричущої необережності (Мур., Свіже повітря.., 1962, 188);
// до чого. Дозволяти собі вживати що-небудь надміру.
Не припускайтесь дуже до горілки (Сл. Гр.);
// на кого. Дозволяти собі посилатися на когось.
Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела (Сл. Гр.).
2. тільки недок. Пас. до припуска́ти 1-3.
У справі вивчення текстологічної і цензурної історії творів Шевченка… багато невивченого, нез’ясованого, або з’ясованого тільки почасти. Важливо, щоб тут не припускалося поспішності, односторонності, надто категоричних суджень (Рад. літ-во, 7, 1968, 65);.
..розвиток торгового землеробства йде зовсім не тим «простим» шляхом, який уявляється буржуазним економістам або припускається ними, — шляхом збільшення виробництва тих самих продуктів (Ленін, 27, 1972, 186).
ПРИПУСКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ПРИПУСТИ́ТИСЯ, у́щуся, у́стишся, док., розм. Починати швидко йти, бігти.
Гривко як припустивсь за ним [вовком], а дід граблями навздогін, граблі й заплутались у хвіст Гривкові (Україна.., І, 1960, 313).
Значення в інших словниках
- припускатися — Дієслова припускатися, допускати в синонімічному значенні найчастіше сполучаються з іменниками помилка, огріх, неточність, поспішність, перекручення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- припускатися — припуска́тися 1 дієслово недоконаного виду робити помилку, щось нечесне тощо припуска́тися 2 дієслово недоконаного виду допускатися розм. припуска́тися 3 дієслово недоконаного виду починати швидко бігти Орфографічний словник української мови
- припускатися — [приепускатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- припускатися — I -аюся, -аєшся, недок., припуститися, -ущуся, -устишся, док. 1》 чого. Дозволяти собі робити що-небудь ганебне, нечесне. || Виконуючи, здійснюючи що-небудь, робити якесь упущення. || до чого. Дозволяти собі вживати що-небудь надміру. || на кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припускатися — ПРИПУСКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док. 1. чого. Дозволяти собі робити що-небудь осудливе, нечесне. Перекреслюючи як “декадентську” творчість цілої плеяди українських белетристів, С. Словник української мови у 20 томах