1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

розплющувати

відкривати чи відчиняти?

Часто ці слова вважають за синоніми і кажуть: “Відкрий двері” – замість відчини. Або навпаки: “У нашому мікрорайоні відчинили новий магазин” – замість правильного відкрили. Українською мовою відчиняти можна, крім дверей, вікна, кватирку, хату, ворота, браму, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини. “Хто стукає, тому й відчиняють” (присл.). Повіки очей розплющують, відплющують. Коли йдеться про початок функціонування якогось закладу чи установи, усунення того, що закриває когось чи щось, або про виявлення раніше не поміченого, то слід вживати відкривати, відкрити. Відкривають засідання, рахунок. “В океані рідного народу відкривай духовні острови” (Василь Симоненко). Це дієслово входить також до складу фразеологізмів. Відкрити душу (серце). Відкрити карти. Відкрити Америку і т. п.

Відповідно до цього користуємося і лексемами зачиняти, закривати. Зачини вікно. Клуб закрито на ремонт. Переносно: за закритими дверима.

Якщо мовиться про книжку або зошит, то потрібно казати: розгорнути, а не розкрити (відкрити), згорнути, а не закрити. “Я розгорнула книжку і прочитала епіграф” (Леся Українка); “Книжку згорнув, сховав у свою шаховку” (Борис Грінченко).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплющувати — розплю́щувати 1 дієслово недоконаного виду робити плескатим розплю́щувати 2 дієслово недоконаного виду розкривати око, очі Орфографічний словник української мови
  2. розплющувати — див. РОЗПЛІСКУ ВАТИ; (очі) РОЗКРИВАТИ, розтуляти, розмикати. Словник синонімів Караванського
  3. розплющувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  4. розплющувати — [роузпл'ушчуватие і роуспл'ушчуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. розплющувати — I -ую, -уєш, недок., розплющити, -щу, -щиш, док., перех. Те саме, що розпліскувати 2). || перев. док.Ударивши або придушивши, зім'яти, знищити. II -ую, -уєш, недок., розплющити, -щу, -щиш, док., перех. Розкривати (око, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розплющувати — РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що. Те саме, що розплі́скувати 2. Вона .. розплющила кілька пар залізних щипців, не встигнувши вихопити їх з-під преса (Д. Ткач); * Образно. – Вік в оцій кузні, – з дванадцяти років. Словник української мови у 20 томах
  7. розплющувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
  8. розплющувати — РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Те саме, що розплі́скувати 2. Вона.. розплющила кілька пар залізних щипців, не встигнувши вихопити їх з-під преса (Ткач, Крута хвиля, 1956, 182); *Образно. Словник української мови в 11 томах