розплющувати

ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого, що, ГНІТИ́ТИ кого, що, заст.; ЧАВИ́ТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПІДМИНА́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ, РОЗТО́ВКУВАТИ, ДУШИ́ТИ, РОЗДУ́ШУВАТИ, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ПЛЮ́ЩИТИ, РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ підсил., ЧАВУ́ЧИТИ розм. (кого, що — придавлюючи, розплющувати, м'яти, знищувати). — Док.: надави́ти, нати́снути, надуши́ти, придави́ти, придуши́ти, пригніти́ти, причави́ти, підім'я́ти, розчави́ти, роздави́ти, розтовкти́, роздуши́ти, згніти́ти, розплю́щити, розтрощи́ти. Приземкуватий Гаврило.. люто давив короткою ногою дошки (Григорій Тютюнник); Заспівали (дружки) сирітських пісень: як дочка ніби розмовляє з небіжкою-матір'ю, .. а мати одказує, що земля надавила їй груди (І. Нечуй-Левицький); І хотіла б (Настя) устати, та якась ласкава потайна рука силоміць очі закриває, надавлює чимсь (С. Васильченко); За плугом.. орач поступає, Тисне чепіги грудьми (І. Франко); З усіх сил натискають хлопці на весла (О. Копиленко); Біля крижаного завалу з потоків збиралася велика вода, натискувала на крижини, розламувала їх на шматки (С. Чорнобривець); Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (М. Коцюбинський); Дідка придавили томами з кресленнями й розрахунками (А. Крижанівський); Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Тюха пригнітив Сивоока до землі (П. Загребельний); Костури наосліп, невпевнено промацують землю, чавлять крихку паморозь (М. Стельмах); Під сосною, причавивши кущ кропиви, лежать два червоні шолома (В. Яворівський); Розмашним кроком рушив він долиною, підминаючи шпичасті будяки (З. Тулуб); Віл наступив хлопчикові на ногу, ратицею розчавив ступню (І. Цюпа); Терентійроздавлює на щоці комара (М. Стельмах); Голос глухий, надтріснутий, немов його щойно щосили здушили за горло (А. Дімаров); Брата Олексу роздушило дерево в лісі (М. Коцюбинський); Берестовець.. плющив чобітьми синювато-білі мушлі оббитого з стін вапна (Л. Первомайський); Сірі масиви сланцю.. ось-ось розтрощать своєю багатотонною вагою невеличкий будинок (О. Донченко); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).

СПЛЮ́ЩИТИ (ударивши або здавивши, зробити плоским), РОЗПЛЮ́ЩИТИ, СПЛЮ́СНУТИ, СПЛЕСКА́ТИ, РОЗПЛЕСКА́ТИ, ПРИПЛЮ́СНУТИ, ПРИПЛЮЩИТИ. — Недок.: плю́щити, сплю́щувати, розплю́щувати, розплі́скувати (розпле́скувати), приплю́щувати. Один вагон сплющило, як консервну банку (Григорій Тютюнник); Куля влучила в орден — сплескала свинець, а грудей не дістала, безсила! (А. Головко); Він, приплюснувши кепку на круглій голові, почелепав до виходу (П. Панч).

I. РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ (око, очі), ВІДПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм., ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: розплю́щити, відплю́щити, розтули́ти, пролупи́ти. Він не спав, йому просто не хотілося розплющувати очей (Д. Ткач); Коли розтулив (Данило) вії, то побачив, що вогнище зовсім загасло (М. Трублаїні); Гриб і Печериця пролупили очі й завмерли з переляку (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплющувати — відкривати чи відчиняти? Часто ці слова вважають за синоніми і кажуть: “Відкрий двері” – замість відчини. Або навпаки: “У нашому мікрорайоні відчинили новий магазин” – замість правильного відкрили. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. розплющувати — розплю́щувати 1 дієслово недоконаного виду робити плескатим розплю́щувати 2 дієслово недоконаного виду розкривати око, очі Орфографічний словник української мови
  3. розплющувати — див. РОЗПЛІСКУ ВАТИ; (очі) РОЗКРИВАТИ, розтуляти, розмикати. Словник синонімів Караванського
  4. розплющувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  5. розплющувати — [роузпл'ушчуватие і роуспл'ушчуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  6. розплющувати — I -ую, -уєш, недок., розплющити, -щу, -щиш, док., перех. Те саме, що розпліскувати 2). || перев. док.Ударивши або придушивши, зім'яти, знищити. II -ую, -уєш, недок., розплющити, -щу, -щиш, док., перех. Розкривати (око, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. розплющувати — РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що. Те саме, що розплі́скувати 2. Вона .. розплющила кілька пар залізних щипців, не встигнувши вихопити їх з-під преса (Д. Ткач); * Образно. – Вік в оцій кузні, – з дванадцяти років. Словник української мови у 20 томах
  8. розплющувати — РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Те саме, що розплі́скувати 2. Вона.. розплющила кілька пар залізних щипців, не встигнувши вихопити їх з-під преса (Ткач, Крута хвиля, 1956, 182); *Образно. Словник української мови в 11 томах