1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

свистіти

свистати чи свистіти?

Вони тотожні, коли передають зміст “утворювати свист; виводити свистом якусь мелодію; насвистувати”. Свистати (свистіти) у свисток. Перестань свистати (свистіти). Вітер свище (свистить) у кишенях.

Тільки свистати виступає у значенні: 1. Свистком кликати, запрошувати. Свистати всіх нагору. 2. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Вода свище.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свистіти — свисті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. свистіти — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. свистіти — [свиес'т’ітие] -иешчу, -стиш, -стиемо, -стиете; нак. -сти, -с'т'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. свистіти — свищу, свистиш, недок. 1》 неперех. Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). 2》 неперех. Видавати свист (у 2 знач.). 3》 неперех. Утворювати свист (у 3 знач.). 4》 неперех. Утворювати свист (у 4 знач.). || безос. 5》 перех. Відтворювати свистом яку-небудь мелодію; насвистувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. свистіти — СВИСТІ́ТИ, свищу́, свисти́ш, недок. 1. Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе (Панас Мирний); Гнат байдуже лупнув очима... Словник української мови у 20 томах
  6. свистіти — Свищу, -тиш, недок., нарк. Курити марихуану. Пішли свистіти: Андрюха траву притягнув. Словник сучасного українського сленгу
  7. свистіти — (свищу, свистиш) недок.; крим., жрм; несхвальн. Розказувати вигадки; обманювати. Не свисти... — прошепотів захоплено Жорік (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 529; ЯБМ, 2, 322. Словник жарґонної лексики української мови
  8. свистіти — (аж) свисти́ть (гуде́, гуля́є і под.) у кише́ні (у кише́нях) у кого. У кого-небудь зовсім немає грошей. — Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій .. Фразеологічний словник української мови
  9. свистіти — СВИСТІ́ТИ (утворювати свист губами), СВИСТА́ТИ, ПРИСВИ́СТУВАТИ, НАСВИ́СТУВАТИ, ВИСВИ́СТУВАТИ (мелодію). — Док.: сви́снути, присвиста́ти, присви́снути, присвисті́ти, насвиста́ти. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. Словник синонімів української мови
  10. свистіти — Свиста́ти, свищу́, сви́щеш, -щуть і свисті́ти, свищу́, свисти́ш, -стя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. свистіти — СВИСТІ́ТИ, свищу́, свисти́ш, недок. 1. неперех. Видавати, утворювати свист (у 1 знач.). Івась сам, бувало, піде під тин і давай у дірки виглядати: чи не видно де товариша, ходить, свистить, кличе (Мирний, І, 1954, 244); Гнат байдуже лупнув очима... Словник української мови в 11 томах
  12. свистіти — Свистіти, -щу, -стиш и -щеш гл. Свистать, свистѣть. Лях як їсти хоче, то свище. Ном. № 877. В очах мигтить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Що в первому садочку соловейки свищуть. Мет. 242. Вітер виє звірюкою, свистить попід стріхами. Левиц. І. 42. Словник української мови Грінченка