1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

спиратися

Чи можна вважати взаємозамінними дієслова спиратися й опиратися?

Ні, не можна. На сучасному етапі розвитку літературної мови дуже помітна тенденція розрізняти семантику цих слів: спиратися і в прямому, і в переносному значенні – “використовувати щось як опору (фізичну, технічну, моральну, теоретичну)”, опиратися – “чинити опір”, “не піддаватися”, “опинатися”. Така тенденція, безперечно, прогресивна: вона сприяє тому, щоб висловлення стало точнішим.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спиратися — спира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спиратися — (- худобу) збиватися, тиснутися; (- дух) затримуватися; (на руку) опиратися, спинатися, злягати; (об що) підпирати плечима що; (на закон) посилатися, базуватися <�ґрунтуватися> на чому; (на маси) мати підпору серед кого. Словник синонімів Караванського
  3. спиратися — [спиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. спиратися — -аюся, -аєшся, недок., спертися і зіпертися, зіпруся, зіпрешся; мин. ч. сперся, сперлася, сперлося і зіперся, зіперлася, зіперлося; наказ. сп. зіприся; док. 1》 Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спиратися — СПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПЕ́РТИСЯ, ЗІПЕ́РТИСЯ, зіпру́ся, зіпре́шся; мин. ч. спе́рся, спе́рлася, лося і зіпе́рся, пе́рлася, лося; наказ. сп. зіпри́ся; док. 1. Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт. Словник української мови у 20 томах
  6. спиратися — спира́тися 1. притулятися, прихилятися (м, ср, ст) 2. базуватися, ґрунтуватися (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. спиратися — спира́тися / спе́ртися на плече́ чиє, кого і без додатка. Знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  8. спиратися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  9. спиратися — Спира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; спе́ртися, зіпру́ся, зі́пре́шся, -ру́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. спиратися — СПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПЕ́РТИСЯ і ЗІПЕ́РТИСЯ, зіпру́ся, зіпре́шся; мин. ч. спе́рся, спе́рлася, лося і зіпе́рся, пе́рлася, лося; наказ. сп. зіпри́ся; док. 1. Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт. Словник української мови в 11 томах