1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

сусідній

сусідній – сусідський – сусідів

Сусідній – розміщений поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поряд. Сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній парк.

Сусідський – що стосується сусіда, складається із сусідів. Сусідське подвір’я, сусідська родина, сусідський город.

Сусідів – належний сусідові. Сусідів син, сусідова хата, сусідів тин.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідній — сусі́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сусідній — СУСІДНІЙ – СУСІДСЬКИЙ – СУСІДІВ Сусідній, -я, -є. Розташований поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поруч: сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній полк. Сусідський. Літературне слововживання
  3. сусідній — Суміжний, прилеглий, поблизький, недалекий; (хчопець) сусідський. Словник синонімів Караванського
  4. сусідній — див. близький Словник синонімів Вусика
  5. сусідній — [сус’ід(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. сусідній — СУСІ́ДНІЙ, я, є. 1. Розташований поруч, поблизу кого-, чого-небудь. В сусідньому селі Байраках Мотря хліб заробляла (Панас Мирний); Сонце сходило, але гілля смерек і сусідні горби заслонювали його вид (І. Словник української мови у 20 томах
  7. сусідній — -я, -є. 1》 Розташований поруч, поблизу кого-, чого-небудь. || Який працює, діє і т. ін. поруч. 2》 Який мешкає поруч, поблизу кого-небудь; сусідський. || Який володіє суміжними землями і т. ін. || Який працює, служить у сусіда, сусідів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сусідній — СУМІ́ЖНИЙ (розташований поряд з чим-небудь), ПРИЛЕ́ГЛИЙ, СУСІ́ДНІЙ, ПОМІ́ЖНИЙ діал. По кількох хвилинах він вийшов у суміжну кімнату (О. Словник синонімів української мови
  9. сусідній — Сусі́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сусідній — СУСІ́ДНІЙ, я, є. 1. Розташований поруч, поблизу кого-, чого-небудь. В сусідньому селі Байраках Мотря хліб заробляла (Мирний, І, 1949, 140); Сонце сходило, але гілля смерек і сусідні горби заслонювали його вид (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. сусідній — Сусідній, -я, -є Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл. Рудч. Ск. І. 131. Словник української мови Грінченка