1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

укладальник

Яка форма правильніша: укладальник чи укладач?

Обидві правильні. Але ці іменники мають різне значення. Укладальник – той, хто укладає щось, фахівець з укладання чогось. Укладальник паркету, укладальник залізничної колії.

А укладач – то упорядник. Укладач словника, укладач антології поезії.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укладальник — уклада́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. укладальник — УКЛАДАЛЬНИК – УКЛАДАЧ Укладальник, -а. Той, хто укладає що-небудь, фахівець з укладання чогось: укладальник паркету, укладальник залізничної колії. Укладач, -а, ор. -ем. Той, хто упорядковує, укладає що-небудь: укладач збірника законів, укладач словника. Літературне слововживання
  3. укладальник — УКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь. Укладальник паркету; Укладальник залізничної колії. 2. техн. Словник української мови у 20 томах
  4. укладальник — -а, ч. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. укладальник — УКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь. Укладальник паркету; Укладальник залізничної колії. Словник української мови в 11 томах
  6. укладальник — Укладальник, -ка м. = кладільник. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка