є

Являється чи є?

Як пояснюють лінгвісти, дієслово являтися – синонім спільнокореневого з’являтися й має такі значення: приходити куди-небудь; появлятися, показуватися десь; ставати наявним. Переважно вживається в розмовному стилі. “Ніколи не являється вчасно”. Можливе у художній мові: “У сні мені явились дві богині” (Іван Франко). У функції зв’язки в складеному присудку не виступає. Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв’язки, його часто-густо використовують помилково. Він являється майстром високого класу; вибух являється першопричиною. Таке слововживання неправильне. Треба: він – майстер високого класу або він є майстром високого класу; вибух – це першопричина, вибух є першопричиною. Ще приклади: "Мій брат являється керівником туристичної фірми" (з розмови). Треба: "Мій брат є керівником..." Або “Бенедьо Синиця являється головним героєм повісті Івана Франка “Борислав сміється”. Треба: “Бенедьо Синиця є головним героєм...” або “Бенедьо Синиця – головний герой...”

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Є — Вживається в с. р.: початкове є. Літературне слововживання
  2. є — Є в глеку молоко, та голова не влізе. Про лінивого, який ніяк не хоче собі помогти. Глек — горнець з глини. Коли є, тоді ще дає. Тоді помагають, як помочі уже не треба. Хоч є риба у воді, та їсти її годі. Докір лінивому, бо без праці нічого не дістане. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. є — Його Словник застарілих та маловживаних слів
  4. є — I невідм., с. Восьма літера українського алфавіту на позначення сполучення "й" або м'якого приголосного звука з голосним звуком "е". II 1》 Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бути. 2》 Служить зв'язкою у складному присудку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. є — Є¹. невідм., сер. Сьома літера українського алфавіту на позначення сполучення «й» або м’якого приголосного звука з голосним звуком «є». Є². 1. Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бути. Словник української мови в 11 томах
  6. є — Є 3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл. бути. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра, чи мати добрая. Шевч. 439. Словник української мови Грінченка