ящик

ящик – скринька – шухляда

Найбільш “українським” серед іменників цієї тематичної групи навчальне видання “Антисуржик” називає слово скриня, яке вживалося в нас на позначення виду меблів, а також посудини у млині, куди падає борошно. Ще порівняно недавно скриня була майже в кожній хаті: у ній зберігали одяг, коштовні речі. Слово увійшло у прислів’я “Добра (мудра) господиня, коли повна скриня”.

Скринькою сьогодні звуть малу скриню. До неї, спеціально обладнаної (має насамперед отвір), вкидають кореспонденцію. З цим словом існують сполучення поштова скринька, скринька для скарг і пропозицій, скринька для запитань, скринька для бюлетенів тощо. Шухляда – це висувний ящик, що вважається частиною меблів (шафи, стола, буфета). У шухлядах можна тримати ножі, ложки, виделки, ключі, зошити, інші дрібні предмети, туди складають білизну.

Слово ящик відоме в українській мові, але, як засвідчує Словник Бориса Грінченка, воно ще в позаминулому столітті вживалося в значеннях: а) частина воза; б) кухлик. Сьогодні такі значення майже втратилися, натомість розвинулися інші. Цю лексему рекомендують нині використовувати в розумінні “дерев’яний предмет для зберігання або перевезення речей”.

Багато хто не розрізняє змісту слів ящик, скринька, шухляда і вживає ящик там, де в літературній мові узвичаїлися інші іменники. Неправильно: поштовий ящик, ящик письмового стола. Треба: поштова скринька, шухляда письмового стола.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящик — ЯЩИК – СКРИНЬКА – ШУХЛЯДА Ящик, -а. Посудина з дощок, фанери тощо для зберігання або транспортування чогось. Скринька. 1. Висячий ящик: поштова скринька, скринька для скарг і пропозицій. 2. Маленька скриня; шкатулка. Шухляда. Висувний ящик шафи, комода, стола, буфета тощо. Літературне слововживання
  2. ящик — Скриня, скринька, шухляда (висувний ящик), шухлядка, ящищок Фразеологічні синоніми: поштова скринька; шухляда письмового стола; ящик для сміття Словник синонімів Вусика
  3. ящик — [йашчиек] -ка, м. (на) -ку, мн. йашчиеки, йашчиек'іў два йашчиекие Орфоепічний словник української мови
  4. ящик — моск. скриня скриня, короб, шухляда Словник чужослів Павло Штепа
  5. ящик — -а, ч. Виріб із дощок, фанери і т. ін. (перев. чотирикутний), що його використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь. || Міра, що дорівнює вмісту ящика. || Кузов автомобіля, візка і т. ін. Чорний ящик — а) (спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ящик — Я́ЩИК, а, ч. Виріб з дощок, фанери, лози і т. ін. (перев. чотирикутний), який використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  7. ящик — я́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. ящик — А, ч. 1. Телевізор. У числі тих, хто просиджував перед ящиком (ПіК). Подеколи, коли по ящику показували в новинах сюжет, пов'язаний із неземним існуванням, вона радісно казала, що це діти всесвіту шлють нам своє вітання (А. Дністровий). 2. Комп'ютер. Словник сучасного українського сленгу
  9. ящик — (-а) ч.; жрм. 1. Телевізор. — Тобі сподобалося? Ящик дивився? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); "Ящик" (телевізор, себто) для багатьох ніби домашня тваринка. Завжди дома є хтось живий (ПіК, 2001, № 21). ПСУМС, 82; ТСРЯ, 696. Словник жарґонної лексики української мови
  10. ящик — зігра́ти в я́щик, зневажл. Померти. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Та вже давно, як кажуть сучасні дотепники, зіграв у ящик. Помер, царство йому небесне (О. Бердник). Фразеологічний словник української мови
  11. ящик — Я́ЩИК (перев. чотирикутної форми виріб із дощок, фанери тощо для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь), СКРИ́НЬКА, КО́РОБ (із лубу, бересту, лози). Словник синонімів української мови
  12. ящик — Я́ЩИК, а, ч. Виріб з дощок, фанери і т. ін. (перев. чотирикутний), який використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь. Вчора я отримала гроші, але ще їх не чіпала, а сховала в ящик (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. ящик — Я́щик, -ка м. 1) Кузовъ телеги. Состоитъ изъ передка и задка, стѣнки коихъ называются кругами, и изъ боковъ, называемыхъ полудрабки; каждый полудрабок составляютъ: два горизонтальныхъ и параллельныхъ бруски, соединенные щаблями, покрытыми лубко́м... Словник української мови Грінченка