1. Словник української мови у 20 томах

ящик

Я́ЩИК, а, ч.

Виріб з дощок, фанери, лози і т. ін. (перев. чотирикутний), який використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь.

Вчора я отримала гроші, але ще їх не чіпала, а сховала в ящик (Леся Українка);

Зранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (З. Тулуб);

Лікар втягнув до кімнати великий дерев'яний ящик .. Почали вкладатись. І тут виявилося, що ящик занадто тісний (О. Гончар);

* Образно. Вночі йому сниться сон, який перевертає душу: з темного кутка дивляться на нього батькові очі, а під стелею гримить голос: “Ти зробив те, що я тобі заповідав? Ти знаєш, хто мене зжив зі світу, чи вже забув?” – гогоче батько в кам'яному ящику тюрми (Григорій Тютюнник);

// Міра, що дорівнює вмісту ящика.

– У нас на борту є три ящики книжок (З. Тулуб);

// Кузов автомобіля, візка і т. ін.

Партизан скидає сіно. Уже в самому ящику воза лишилося (А. Головко);

Закотила [Даринка] возик у чагарник, збігала в землянку по сокиру, подалася в берег, нарубала лози, підплела ящик – і став возик як новий (І. Вирган).

△ (1) Заря́дний я́щик <�Заря́дна скри́ня> – візок для перевезення артилерійських снарядів.

Сосині хлопці за допомогою кіннотників наздогнали кілька зарядних ящиків і дві гармати (Ю. Яновський);

Поряд стояли дві гармати з зарядними ящиками на колесах (І. Багмут);

На узбіччях дороги покинуті гармати, зарядні ящики з перерубаними посторонками (О. Гончар);

Під охороною зеніток гармаші та їздові запрягали .. паровиці до возів з зарядними скринями (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящик — ящик – скринька – шухляда Найбільш “українським” серед іменників цієї тематичної групи навчальне видання “Антисуржик” називає слово скриня, яке вживалося в нас на позначення виду меблів, а також посудини у млині, куди падає борошно. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. ящик — ЯЩИК – СКРИНЬКА – ШУХЛЯДА Ящик, -а. Посудина з дощок, фанери тощо для зберігання або транспортування чогось. Скринька. 1. Висячий ящик: поштова скринька, скринька для скарг і пропозицій. 2. Маленька скриня; шкатулка. Шухляда. Висувний ящик шафи, комода, стола, буфета тощо. Літературне слововживання
  3. ящик — Скриня, скринька, шухляда (висувний ящик), шухлядка, ящищок Фразеологічні синоніми: поштова скринька; шухляда письмового стола; ящик для сміття Словник синонімів Вусика
  4. ящик — [йашчиек] -ка, м. (на) -ку, мн. йашчиеки, йашчиек'іў два йашчиекие Орфоепічний словник української мови
  5. ящик — моск. скриня скриня, короб, шухляда Словник чужослів Павло Штепа
  6. ящик — -а, ч. Виріб із дощок, фанери і т. ін. (перев. чотирикутний), що його використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь. || Міра, що дорівнює вмісту ящика. || Кузов автомобіля, візка і т. ін. Чорний ящик — а) (спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ящик — я́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. ящик — А, ч. 1. Телевізор. У числі тих, хто просиджував перед ящиком (ПіК). Подеколи, коли по ящику показували в новинах сюжет, пов'язаний із неземним існуванням, вона радісно казала, що це діти всесвіту шлють нам своє вітання (А. Дністровий). 2. Комп'ютер. Словник сучасного українського сленгу
  9. ящик — (-а) ч.; жрм. 1. Телевізор. — Тобі сподобалося? Ящик дивився? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); "Ящик" (телевізор, себто) для багатьох ніби домашня тваринка. Завжди дома є хтось живий (ПіК, 2001, № 21). ПСУМС, 82; ТСРЯ, 696. Словник жарґонної лексики української мови
  10. ящик — зігра́ти в я́щик, зневажл. Померти. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Та вже давно, як кажуть сучасні дотепники, зіграв у ящик. Помер, царство йому небесне (О. Бердник). Фразеологічний словник української мови
  11. ящик — Я́ЩИК (перев. чотирикутної форми виріб із дощок, фанери тощо для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь), СКРИ́НЬКА, КО́РОБ (із лубу, бересту, лози). Словник синонімів української мови
  12. ящик — Я́ЩИК, а, ч. Виріб з дощок, фанери і т. ін. (перев. чотирикутний), який використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь. Вчора я отримала гроші, але ще їх не чіпала, а сховала в ящик (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. ящик — Я́щик, -ка м. 1) Кузовъ телеги. Состоитъ изъ передка и задка, стѣнки коихъ называются кругами, и изъ боковъ, называемыхъ полудрабки; каждый полудрабок составляютъ: два горизонтальныхъ и параллельныхъ бруски, соединенные щаблями, покрытыми лубко́м... Словник української мови Грінченка