абсурд

АБСУРД – АБСУРДНІСТЬ

Абсурд, -у. Безглуздя, нісенітниця: доведений до абсурду, дійти до абсурду.

Абсурдність, -ності, ор. -ністю. Властивість, якість за значенням абсурдного: абсурдність висновків.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсурд — АБСУ́РД, у, ч. Безглуздя, нісенітниця. Коли тільки переклад написаний доволі граматично і не грішить надто видними абсурдами, знаходяться редактори.., що надрукують його (І. Франко); Багата держава, яку утворюють бідні люди, – абсурд!... Словник української мови у 20 томах
  2. абсурд — -у, ч. Безглуздя, нісенітниця. Театр (драма, література) абсурду — драматургія, література, що представляють світ як хаос, відображають песимізм, передчуття загибелі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абсурд — див. нісенітниця Словник синонімів Вусика
  4. абсурд — Нісенітниця, безглуздя Словник чужослів Павло Штепа
  5. абсурд — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил. Словник синонімів української мови
  6. абсурд — АБСУРД (від лат. absurdus — немилозвучний, недоречний, безглуздий, недоладний) — смисловий антипод понять логічної обґрунтованості, раціональної осмисленості або дії, сумірності зі змістом вихідних принципів (аксіом... Філософський енциклопедичний словник
  7. абсурд — Абсу́рд, -ду, -дові; -су́рди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. абсурд — АБСУ́РД, у, ч. Безглуздя, нісенітниця. Коли тільки переклад написаний доволі граматично і не грішить надто видними абсурдами, знаходяться редактори.., що надрукують його (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. абсурд — абсу́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  10. абсурд — (лат. аbsurdus — безглуздий) безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. Абсурд відрізняється від нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним. Словник стилістичних термінів
  11. абсурд — Безглуздя, нісенітниця, нонсенс, несусвітенність, безглуздість, нісенітність, неподобність, недоладність, обр. на вербі груші, сон рябої кобили, таке, що й купи не держиться; (словесний) бридня, абракадабра, глупство, дурниця, чортзна-що... Словник синонімів Караванського
  12. абсурд — абсу́рд (лат. absurdus – немилозвучний, безглуздий) безглуздя, нісенітниця. Словник іншомовних слів Мельничука
  13. абсурд — рос. абсурд (латин. absurdus — немилозвучний, безглуздий) — безглуздя, нісенітниця. Eкономічна енциклопедія
  14. абсурд — Внутрішньо суперечливий вираз. Універсальний словник-енциклопедія