ато
АТО – А ТО
Ато, част. розм. Атож. – Чи ходив ти в поле? – "Ато!" (Словник Б.Грінченка).
Ато, словосп. Вживається у значенні "бо". Не розкажу против ночі, А то ще присниться (Т.Шевченко); Ой не ходи, коте, по лавці, А то буду бити по лапці (пісня); Спить вона й чує – щось-то шепоче: а то між каміння забралося троє: птиця-бабич горбоноса, свинка морська та рибонька – золоті пера (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ато — І АТОЖ ч., справді, так, АВЖЕЖ. А ТО Б сп., бо інакше, <�бо> в противному разі, <�бо> коли ні, <�бо> якби ні; бо досі, досі <н. сплю добре, а то не міг>. Словник синонімів Караванського
- ато — част. Авжеж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ато — ато́ частка авжеж незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ато — А саме Словник застарілих та маловживаних слів
- ато — Ато́, ато́ж (авжеж), присл. „Чи ходи́в ти в по́ле?“ – Ато́! (Сл. Грінч.). „Хіба́ ж ти ду́маєш за йо́го йти за́між?“ – Ато́ж (Н.-Лев.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ато — Житлові будинки перших європейських колоністів у Південній Америці у вигляді укріплень, оточених масивними стінами. Архітектура і монументальне мистецтво
- ато — Ато́ и ато́ж нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ! --------------- I. Ато́ сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Словник української мови Грінченка