1. Літературне слововживання

аул

АУЛ – АЇЛ

Аул, -у. Селище (колись кочове, зараз осіле) в казахів, туркменів, каракалпаків; гірське селище на Північному Кавказі. Це була полонянка, захоплена Лучком вкупі з іншими дівчатами в аулі (С. Божко).

Аїл, -у. Колись селище кочового й напівкочового типу в киргизів і алтайців; у монгольських народів кочова родинна група; в Киргизстані – сільська адміністративно-територіальна одиниця.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аул — ау́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аул — -у, ч. Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аул — АУ́Л, у, ч. Назва селища в деяких народів Середньої Азії та Кавказу. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (А. Кримський); Майоріли по балках .. аули з рудими черепичними покрівлями (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. аул — ау́л (тюрк.) селище у казахів, туркменів, каракалпаків; гірське селище на Кавказі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аул — АУ́Л, у, ч. Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 102); Майоріли по балках.. Словник української мови в 11 томах
  6. аул — (тюрк.) 1. Невелике селище кавказьких горців. 2. Населений пункт кочових народів Середньої Азії у середньовічні часи. Архітектура і монументальне мистецтво