1. Літературне слововживання

аякже

АЯКЖЕ – А ЯК ЖЕ

Аякже, част. розм. Те саме, що авжеж. – Ти, Василино, біля вуликів ходиш? – "Аякже, і бджоли мене люблять" (М.Стельмах); – Попоїсти в нас є що? – "Аякже, є стара варена баранина" (С.Добровольський); – Гаразд, дівчино, біжи! Та будь обережною і... розумною. Будеш?– "Буду, аякже" (І.Ле).

А як же, словосп. – Хіба я тому винна? – плаче жінка. – "А як же не винна? Одно за одного мусить одвічати" (Марко Вовчок); А як же важко було працювати селянам! (С.Божко); – Ні вже, я з вами діду... А як же, діду, без вас (О.Соколовський); Непокоїла його відсутність Звірятина, – захворів він, чи що? А як же тоді з відпусткою Івана Семеновича, хто ж його заступатиме? (Є.Плужник).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аякже — пр., АВЖЕЖ, д. ая; ІР. овва! сов. як би не так! Словник синонімів Караванського
  2. аякже — [айаґжеи] част. Орфоепічний словник української мови
  3. аякже — част., розм. 1》 Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно. 2》 Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення, відмови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аякже — АЯ́КЖЕ, част., розм. 1. ствердж. Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно. – Та на таке питання зауряд одказують: “еге, авжеж, аякже, любитиму, дуже”, – одмовила вона всміхаючись (Марко Вовчок); – Хто знає, обід буде? .. – Аякже!... Словник української мови у 20 томах
  5. аякже — ая́кже частка авжеж незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  6. аякже — див. так Словник синонімів Вусика
  7. аякже — ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм. Словник синонімів української мови
  8. аякже — Ая́кже, присл. = ато́ж, авже́ж, але а я́к же? (запитання) = а яки́м чи́ном? Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. аякже — АЯ́КЖЕ, част., розм. 1. Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно. — Та на таке питання зауряд одказують: "еге, авжеж, аякже, любитиму, дуже", — одмовила вона всміхаючись (Вовчок, І, 1955, 378); — Хто знає, обід буде?.. — Аякже!... Словник української мови в 11 томах