аякже

АЯ́КЖЕ, част., розм.

1. ствердж. Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно.

– Та на таке питання зауряд одказують: “еге, авжеж, аякже, любитиму, дуже”, – одмовила вона всміхаючись (Марко Вовчок);

– Хто знає, обід буде? .. – Аякже! Повинен бути (Панас Мирний);

[Ніна:] Вона їде з Мальвановим? Напевно? [Хламушка:] Ну, аякже! Вони ж побрались (І. Кочерга).

2. запереч. Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення, відмови.

Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся! (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аякже — АЯКЖЕ – А ЯК ЖЕ Аякже, част. розм. Те саме, що авжеж. – Ти, Василино, біля вуликів ходиш? – "Аякже, і бджоли мене люблять" (М.Стельмах); – Попоїсти в нас є що? – "Аякже, є стара варена баранина" (С.Добровольський); – Гаразд, дівчино, біжи!... Літературне слововживання
  2. аякже — пр., АВЖЕЖ, д. ая; ІР. овва! сов. як би не так! Словник синонімів Караванського
  3. аякже — [айаґжеи] част. Орфоепічний словник української мови
  4. аякже — част., розм. 1》 Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно. 2》 Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення, відмови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аякже — ая́кже частка авжеж незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  6. аякже — див. так Словник синонімів Вусика
  7. аякже — ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм. Словник синонімів української мови
  8. аякже — Ая́кже, присл. = ато́ж, авже́ж, але а я́к же? (запитання) = а яки́м чи́ном? Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. аякже — АЯ́КЖЕ, част., розм. 1. Уживається для ствердження якоїсь думки; авжеж, звичайно. — Та на таке питання зауряд одказують: "еге, авжеж, аякже, любитиму, дуже", — одмовила вона всміхаючись (Вовчок, І, 1955, 378); — Хто знає, обід буде?.. — Аякже!... Словник української мови в 11 томах