1. Літературне слововживання

берест

I

-а. Дерево з коричнево-сірою корою та овальними, загостреними на кінці листочками. Пох. берестовий.

II

-у. Кора, луб берези. Пох.: берестяний, берестовий.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берест — бе́рест 1 іменник чоловічого роду дерево бе́рест 2 іменник чоловічого роду кора Орфографічний словник української мови
  2. берест — [береист] -ста, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў (дерево) Орфоепічний словник української мови
  3. берест — I -а, ч. Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. II -у, ч. Кора, луб берези. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. берест — БЕ́РЕСТ¹, а, ч. Листяне дерево родини в'язових з коричнево-сірою корою і овальними, на кінці загостреними листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. берест — див. в'яз Універсальний словник-енциклопедія
  6. берест — Бе́рест, -та (одного) і -ту (матеріялу), на -сті; бе́рести, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. берест — БЕ́РЕСТ¹, а, ч. Листяне, дерево з коричнево-сірою корою і овальними, на кінці загостреними листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Шевч. Словник української мови в 11 томах