близько

прийм. Крім іншого, широко вживається для позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа: близько двох тисяч, близько трьох годин, йому близько сорока роківйому під сорок років).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. близько — (на короткій відстані) поблизу, недалеко, неподалік// по сусідству, рукою подати, під боком, під самим носом. Словник синонімів Полюги
  2. близько — 1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо: а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. близько — бли́зько 1 прислівник незмінювана словникова одиниця бли́зько 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. близько — (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь) не за горами; недалеко ходити; (дуже близько) [як] рукою подати (кинути); [як] палицею (кийком, палкою, тричі палицею) кинути (докинути); під руками (рукою); під боком; коло [самого] носа, фам. Словник фразеологічних синонімів
  5. близько — Недалеко, поблизу, недалечко, неподалік, під <�самим> носом <�боком>, не за горами, під руками, пальцем кинути, рукою подати; ПРИЙ. БІЛЯ; близенько, близесенько. Словник синонімів Караванського
  6. близько — 1》 Присл. до близький 1-4), 6). || у знач. присудк. сл. На невеликій відстані. 2》 прийм. з род. в. Уживається на означення місця; біля, коло. || При назвах міри, часу, числа вживається для позначення приблизної кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. близько — БЛИ́ЗЬКО. 1. Присл. до близьки́й 6; вищ. ст. бли́жче. Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко); До вигуків близько стоять звуконаслідувальні слова (із журн.); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  8. близько — бли́зько: ◊ бли́зько це́ркви, дале́ко від Бога → Біг Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. близько — Біля, блигомо, близ, близенько, близесенько, близісінько, близюсінько, ближче, вколо, впритул, довкіл, довкола, довкруг, довкруж, довкруги, докола, зблизька, коло, край (чого), круг, круга, кругом, кружала, кружилом, кружка, кружком, кружкома... Словник синонімів Вусика
  10. близько — бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Фразеологічний словник української мови
  11. близько — БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
  12. близько — Бли́зько, присл. бли́зько кого, чого, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. близько — БЛИ́ЗЬКО. 1. Присл. до близьки́й 1-4, 6. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня (Коцюб., III, 1956, 358); Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (Сам., II, 1958, 473); // у знач. присудк. Словник української мови в 11 томах