близько
БЛИ́ЗЬКО.
1. Присл. до близьки́й 1-4, 6.
Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня (Коцюб., III, 1956, 358);
Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (Сам., II, 1958, 473);
// у знач. присудк. сл. На невеликій відстані.
Близько лікоть, — та не вкусиш (Номис, 1864, № 5395);
Близько хата, де дівчина Ворота одчинить (Шевч., І, 1951, 7);
// у знач. присудк. сл. Скоро.
[Тірца:] Близько день! В новій славі сонце просіяє, Згине ніч! (Л. Укр., II, 1951, 151).
◊ Бли́зько бра́ти (прийма́ти) до се́рця що — болісно сприймати, переживати що-небудь.
— Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман (Стельмах, Хліб.., 1959, 142).
2. прийм. з род. відм. Уживається при означенні місця; біля, коло.
Рад був [Андрій] жити близько батька, якого дуже любив і поважав (Фр., V, 1951, 17);
Близько воза дітвора — школярі зволочини стягають у купу (Головко, І, 1957, 333);
// При назвах міри, часу, числа вживається для позначення приблизної кількості.
Вранці прокидаємось близько десятої години (Л. Укр., V, 1956, 38);
В УРСР тепер працює близько 32 тисяч наукових співробітників (Наука.., 12, 1957, 6).
Значення в інших словниках
- близько — (на короткій відстані) поблизу, недалеко, неподалік// по сусідству, рукою подати, під боком, під самим носом. Словник синонімів Полюги
- близько — 1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо: а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- близько — бли́зько 1 прислівник незмінювана словникова одиниця бли́зько 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- близько — прийм. Крім іншого, широко вживається для позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа: близько двох тисяч, близько трьох годин, йому близько сорока років (і йому під сорок років). Літературне слововживання
- близько — (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь) не за горами; недалеко ходити; (дуже близько) [як] рукою подати (кинути); [як] палицею (кийком, палкою, тричі палицею) кинути (докинути); під руками (рукою); під боком; коло [самого] носа, фам. Словник фразеологічних синонімів
- близько — Недалеко, поблизу, недалечко, неподалік, під <�самим> носом <�боком>, не за горами, під руками, пальцем кинути, рукою подати; ПРИЙ. БІЛЯ; близенько, близесенько. Словник синонімів Караванського
- близько — 1》 Присл. до близький 1-4), 6). || у знач. присудк. сл. На невеликій відстані. 2》 прийм. з род. в. Уживається на означення місця; біля, коло. || При назвах міри, часу, числа вживається для позначення приблизної кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- близько — БЛИ́ЗЬКО. 1. Присл. до близьки́й 6; вищ. ст. бли́жче. Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко); До вигуків близько стоять звуконаслідувальні слова (із журн.); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
- близько — бли́зько: ◊ бли́зько це́ркви, дале́ко від Бога → Біг Лексикон львівський: поважно і на жарт
- близько — Біля, блигомо, близ, близенько, близесенько, близісінько, близюсінько, ближче, вколо, впритул, довкіл, довкола, довкруг, довкруж, довкруги, докола, зблизька, коло, край (чого), круг, круга, кругом, кружала, кружилом, кружка, кружком, кружкома... Словник синонімів Вусика
- близько — бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Фразеологічний словник української мови
- близько — БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
- близько — Бли́зько, присл. бли́зько кого, чого, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)