1. Літературне слововживання

вглибину

ВГЛИБИНУ (УГЛИБИНУ) – В (У) ГЛИБИНУ

Вглибину (углибину), присл. Глибоко в щось. Одне око в нього вдавлене вглибину, а друге випнуте з повік (М.Стельмах); Роман припалив і вийшов на вулицю – тяглася вглибину, скупо освітлена ліхтарями (Вал. Шевчук).

В (у) глибину, ім. з прийм. Люцій іде в глибину темниці (Леся Українка); Вона зробила декілька кроків в глибину коридору (М.Хвильовий); Він зареготав і зовсім провалився в глибину свого крісла (Ю.Смолич); У глибину лісів пахучу лежить бійців печальна путь (В.Сосюра).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вглибину — вглибину́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вглибину — (углибину), присл. У глибину чогось, всередину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вглибину — ВГЛИБИНУ́ (УГЛИБИНУ́), присл. 1. Те саме, що вглиб 1. Для одміни ми їздили в море ловити рибу. Запускали волосінь вглибину, і, коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (М. Коцюбинський); Незабаром стежка пішла вниз. Пішла вглибину (І. Словник української мови у 20 томах