вглиб

ВГЛИБ (УГЛИБ) – В (У) ГЛИБ

Вглиб (углиб), присл. У глибину, всередину чогось. І в землю вглиб уріс столітній дуб (А.Турчинська); Вода пішла вглиб (О.Гончар); Йон заглянув углиб і охолов, побачивши Гашіцу (М.Коцюбинський); Що ж, іди, пірнай углиб (Л.Первомайський).

В (у) глиб, їм. з прийм. Перед Левантином) лежала стежка, що вганялася в глиб гаю з гарних великих дерев (Б.Грінченко); Від її голих забруднених ніг бігли по чорній, розмитій землі сліди аж у глиб саду (В.Винниченко); За перші дні пройшли далеко в глиб країни (А.Малик); Пужай протовпився в глиб колони (П.Автомонов).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вглиб — (углиб), присл. У глибину, в середину чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вглиб — ВГЛИБ (УГЛИ́Б), присл. 1. У глибину, далі від початку, межі чого-небудь. Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б'ють по лиці, – але я не питаю, лізу далі, тиснуся вглиб (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вглиб — вглиб прислівник пірнути вглиб незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. вглиб — див. углиб Словник синонімів Вусика
  5. вглиб — Вглиб, присл. Сад простяга́вся вглиб і вшир, скі́льки зо́ром сягне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вглиб — ВГЛИБ (УГЛИ́Б), присл. У глибину, в середину чогось. Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б’ють по лиці, — але я не питаю, лізу далі, тиснуся вглиб (Фр. Словник української мови в 11 томах