вглиб
ВГЛИБ (УГЛИБ) – В (У) ГЛИБ
Вглиб (углиб), присл. У глибину, всередину чогось. І в землю вглиб уріс столітній дуб (А.Турчинська); Вода пішла вглиб (О.Гончар); Йон заглянув углиб і охолов, побачивши Гашіцу (М.Коцюбинський); Що ж, іди, пірнай углиб (Л.Первомайський).
В (у) глиб, їм. з прийм. Перед Левантином) лежала стежка, що вганялася в глиб гаю з гарних великих дерев (Б.Грінченко); Від її голих забруднених ніг бігли по чорній, розмитій землі сліди аж у глиб саду (В.Винниченко); За перші дні пройшли далеко в глиб країни (А.Малик); Пужай протовпився в глиб колони (П.Автомонов).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вглиб — (углиб), присл. У глибину, в середину чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вглиб — ВГЛИБ (УГЛИ́Б), присл. 1. У глибину, далі від початку, межі чого-небудь. Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б'ють по лиці, – але я не питаю, лізу далі, тиснуся вглиб (І. Словник української мови у 20 томах
- вглиб — вглиб прислівник пірнути вглиб незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вглиб — див. углиб Словник синонімів Вусика
- вглиб — Вглиб, присл. Сад простяга́вся вглиб і вшир, скі́льки зо́ром сягне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вглиб — ВГЛИБ (УГЛИ́Б), присл. У глибину, в середину чогось. Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б’ють по лиці, — але я не питаю, лізу далі, тиснуся вглиб (Фр. Словник української мови в 11 томах