вглиб

ВГЛИБ (УГЛИ́Б), присл.

1. У глибину, далі від початку, межі чого-небудь.

Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б'ють по лиці, – але я не питаю, лізу далі, тиснуся вглиб (І. Франко);

Черемош робився все більш покручений, а глибина у ньому щомить мінилася: то зовсім мілка вода, то на два метри углиб ямами піде (І. Муратов);

І далі вглиб весь степ переповнений ними [атакуючими], як птицями восени перед відлітом [відльотом] (О. Гончар).

2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на місце, усередину якого спрямована дія.

Славко схопив дівчинку за руку, потягнув її вглиб салону (О. Бердник);

Моя стара халупчина відступила вглиб подвір'я (Р. Федорів);

До заможніших крамниць треба було йти вглиб вулиці (Ю. Логвин).

◇ (1) Вглиб і вшир – всебічно.

Перспективність теми передбачає можливість подальшого її опрацювання та висвітлення – дослідження вглиб і вшир (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вглиб — ВГЛИБ (УГЛИБ) – В (У) ГЛИБ Вглиб (углиб), присл. У глибину, всередину чогось. І в землю вглиб уріс столітній дуб (А.Турчинська); Вода пішла вглиб (О.Гончар); Йон заглянув углиб і охолов, побачивши Гашіцу (М.Коцюбинський); Що ж, іди, пірнай углиб (Л. Літературне слововживання
  2. вглиб — (углиб), присл. У глибину, в середину чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вглиб — вглиб прислівник пірнути вглиб незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. вглиб — див. углиб Словник синонімів Вусика
  5. вглиб — Вглиб, присл. Сад простяга́вся вглиб і вшир, скі́льки зо́ром сягне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вглиб — ВГЛИБ (УГЛИ́Б), присл. У глибину, в середину чогось. Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б’ють по лиці, — але я не питаю, лізу далі, тиснуся вглиб (Фр. Словник української мови в 11 томах