вдвох

ВДВОХ (УДВОХ) – В (У) ДВОХ

Вдвох (удвох), присл. У складі двох осіб. І дід і баба у неділю На присьбі вдвох собі сиділи (Т.Шевченко); Посадили ми вдвох при дорозі Ще малими дві парості віт (А.Малишко); Молодята про щось розмовляють удвох (О.Гончар).

В (у) двох, числ. з прийм. У них у двох.. і ключі од комори (Г.Квітка-Основ’яненко); Скінчу вже в двох словах (М.Коцюбинський); У двох місцях у натовпі рухнулися люди (А.Головко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдвох — пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, в парі, удвійзі, вдвійзі. Словник синонімів Караванського
  2. вдвох — вдвох прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. вдвох — ВДВОХ (УДВО́Х), присл. У складі двох осіб. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи (Т. Шевченко); Матір і дочку рідко бачили поодинці, завжди удвох, завжди у злагоді, а робили – за чотирьох (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. вдвох — (удвох), присл. У кількості двох осіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вдвох — ВДВОХ (УДВО́Х) (у кількості двох осіб), ВДВІ́ЙКУ (УДВІ́ЙКУ) діал., ВДВІ́ЙЦІ (УДВІ́ЙЦІ) діал. Ми їхали вдвох цілу нічку (Леся Українка); Чоловік із жінкою зосталися удвох у хаті... (Г. Словник синонімів української мови
  6. вдвох — Вдвох, присл.; в двох, числ. Ми йшли вдвох. Вода́ в двох ві́драх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вдвох — ВДВОХ (УДВО́Х), присл. У кількості двох осіб. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи (Шевч., І, 1951, 312); Матір і дочку рідко бачили поодинці, завжди удвох, завжди у злагоді, а робили — за чотирьох (Дмит., Наречена, 1959, 169). Словник української мови в 11 томах