виборний

ВИБОРНИЙ – ВИБОРЧИЙ – ВИБІРНИЙ

Виборний. Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов’язків; якого заміщують шляхом виборів, а не призначення. Вж. зі сл.: старшина, особа, посада, служба, начальство, представники.

Виборчий. Який стосується проведення виборів та різних заходів, пов’язаних з ними. Вж. зі сл.: акт, бюлетень, голос, закон, округ, агітація, дільниця, кампанія, комісія, платформа, система, справа, урна, право, збори.

Вибірний. У біології – який має властивість діяти на певні, конкретні види: вибірна здатність, вибірна дія препаратів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виборний — виборний – виборчий Згадаймо, скільки плутанини було з уживанням слів виборний і виборчий під час недавніх президентських перегонів. Мовилося й писалося то виборна кампанія, то виборча, то виборне начало, то виборче і т. ін. А як же правильно?... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. виборний — [виборнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (який обирається голосуванням) Орфоепічний словник української мови
  3. виборний — I -а, -е. 1》 Стос. до виборів. 2》 Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків. || Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення. 3》 у знач. ім. виборний, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виборний — ВИ́БОРНИЙ¹, а, е. 1. Який призначається, обирається голосуванням на яку-небудь посаду або для виконання певних обов'язків. Виборним органам треба бути вимогливішими, суворішими до свого апарату (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. Виборний — Ви́борний прізвище Орфографічний словник української мови
  6. виборний — ДОБІ́РНИЙ (найкращий з-посеред інших; високої якості), ВИ́БРАНИЙ, ВІДІ́БРАНИЙ, ЕЛІ́ТНИЙ перев. спец., ВІДБІ́РНИЙ розм., ВИБО́РНИЙ (ВИБІ́РНИЙ) заст.; НА ПІДБІ́Р (ЯК НА ПІДБІ́Р), ОДИН В ОДИ́Н (про кілька, кількох); Я́ДЕ́РНИЙ, ЯДРЕНИ́СТИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  7. виборний — Ви́бо́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виборний — ВИ́БОРНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до виборів. ..виборне начало в організаціях партії повинно бути проведене знизу догори.. (Ленін, 10, 1949, 136); Виборна агітація у приміщенні для виборів під час подачі голосів не допускається (Полож. про вибори.., 1946, 13). Словник української мови в 11 томах
  9. виборний — Виборни́й, -а, -е 1) Отмѣнный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. І. 81. 2) и виборний = виборовий. Словник української мови Грінченка