впереміж

ВПЕРЕМІЖ (УПЕРЕМІЖ), ВПЕРЕМІЖКУ (УПЕРЕМІЖКУ) – ВПЕРЕМІШ (УПЕРЕМІШ), ВПЕРЕМІШКУ (УПЕРЕМІШКУ)

Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Трасу потроху обступили гінкі топольки, висаджені впереміж із кленами, ясенами та шовковицею (В.Логвиненко); На сході розгорявся ранок, рожево-волошкові квіти були розсипані впереміжку з блакитними (П.Кочура).

Впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку), присл. Перемішуючись з чимсь. Йшли холодні дощі впереміш із снігом (І.Волошин); В вікно повіяло ароматом рож вперемішку з гіркими пахощами волоського горіха та бузку (І.Нечуй-Левицький); Взявшись попід руки, вперемішку дівчата й хлопці, рушають вони серединою майдану, мов степом (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впереміж — впереміж – впереміш Прислівники. Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку) – чергуючись одне з одним; навперемінно. Білі й червоні троянди стоять упереміж. Впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку) – перемішуючись із чимось. Трава росте впереміш з квітами. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. впереміж — впере́між прислівник чергуючись незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. впереміж — (упереміж), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Впереміж говорити — говорити суперечливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. впереміж — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов впереміж з власними недосконалими віршами (О. Довженко); Останні дні березня лили дощі впереміж із снігом (В. Словник української мови у 20 томах
  5. впереміж — див. гуртом Словник синонімів Вусика
  6. впереміж — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С. Словник синонімів української мови
  7. впереміж — Впере́між, впере́міжку (чергуючись), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. впереміж — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ), присл.. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (Довж., І, 1958, 498). ◊ Впере́між говори́ти — говорити суперечливо, плутано. Уже пішли впереміж говорити (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах