1. Словник синонімів української мови

впереміж

ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С. Скляренко); Рядами столи, на них годинники. Робітники й робітниці всуміш (Мирослав Ірчан); Обігнав поїзд товарний — вагони вперемішку з цистернами та платформами (А. Головко); Тут перекочувався гомін уперемішку зі сміхом (Ю. Мушкетик); Вони роздягались, складали все мішма — одежу й зброю — на лаву і бралися до їжі (А. Хорунжий). — Пор. навперемі́нно.

НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм. Бійці довбали навперемінно, лупаючи стіну все глибше (О. Гончар); Біля грубки навпереміну працював Іван Пісня з Сашком Ковалем (Ю. Збанацький); Бачила (Маруся) все, що діялося доокола, — і стид, і жах поперемінно стискали їй серце (Г. Хоткевич); Мисливці по черзі вартували вовків (М. Трублаїні); Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Яновський); Копронідос наливав чарки наперемінку то вином, то наливкою, то горілкою (І. Нечуй-Левицький); Марилька.. плакала і сміялась навперемінку (Ірина Вільде); Покуривши, знов стали за ковадла, знов загехкали молотами навперемінки (О. Гончар). — Пор. впере́між.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впереміж — впереміж – впереміш Прислівники. Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку) – чергуючись одне з одним; навперемінно. Білі й червоні троянди стоять упереміж. Впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку) – перемішуючись із чимось. Трава росте впереміш з квітами. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. впереміж — впере́між прислівник чергуючись незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. впереміж — ВПЕРЕМІЖ (УПЕРЕМІЖ), ВПЕРЕМІЖКУ (УПЕРЕМІЖКУ) – ВПЕРЕМІШ (УПЕРЕМІШ), ВПЕРЕМІШКУ (УПЕРЕМІШКУ) Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Літературне слововживання
  4. впереміж — (упереміж), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Впереміж говорити — говорити суперечливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. впереміж — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов впереміж з власними недосконалими віршами (О. Довженко); Останні дні березня лили дощі впереміж із снігом (В. Словник української мови у 20 томах
  6. впереміж — див. гуртом Словник синонімів Вусика
  7. впереміж — Впере́між, впере́міжку (чергуючись), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. впереміж — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ), присл.. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (Довж., І, 1958, 498). ◊ Впере́між говори́ти — говорити суперечливо, плутано. Уже пішли впереміж говорити (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах