1. Літературне слововживання

вслід

ВСЛІД (УСЛІД) – В (У) СЛІД

Вслід (услід), присл. (звичайно у сполуч. з прийм. "за"). Слідом, безпосередньо за кимсь, чимсь; у знач. прийм. – у напрямі віддалення когось, чогось. – Щоб ти собі голову зломив! – проговорили ми вслід за ним (І.Франко); Той поліз по драбині й за ним Яків услід (А.Головко); Ти нічого мені не сказала, тільки довго дивилась услід (В.Сосюра); Ціла буря, ціла хуртовина молодих, чистих, як кришталь, голосів зашуміла вслід заспівові (С.Васильченко).

В (у) слід, ім. з прийм. [Джонатан:] Кому потрібна та краса? [Річард:] Мені і тим, що в слід мій підуть (Леся Українка); Довго йшли мовчки. Слід у слід – ланцюжком (А.Тудима).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вслід — (за ким-небудь) слідом, назирці. Словник синонімів Полюги
  2. вслід — вслід прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. вслід — пр., слідом, назирці, назирцем, назирком, слідами, д. втропі; (кричати) у спину. Словник синонімів Караванського
  4. вслід — (услід), присл. 1》 звичайно в сполуч. з прийм. за.Слідом, безпосередньо за ким-, чим-небудь. || Потім, незабаром після чого-небудь. 2》 у знач. прийм., з дав. в. У напрямі віддаляння кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вслід — Слідом за Словник чужослів Павло Штепа
  6. вслід — ВСЛІД (УСЛІ́Д), присл. 1. Слідом, безпосередньо за ким-, чим-небудь. Якщо пригальмуєш зненацька – одразу налетять, зіб'ють ті, що йдуть услід... (О. Гончар); Ось він [Карпо] зринає і біжить услід! (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. вслід — див. услід Словник синонімів Вусика
  8. вслід — ВСЛІД (УСЛІ́Д) звич. з прийм. з а (безпосередньо за ким-, чим-небудь), СЛІ́ДО́М, СЛІДКО́М, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал., НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Віз покотився вслід за іншими (Г. Словник синонімів української мови
  9. вслід — Вслід за ким, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вслід — ВСЛІД (УСЛІ́Д), присл. 1. звичайно в сполуч. з прийм. за. Слідом, безпосередньо за ким-, чим-небудь. За Кармелем услід прийшла його дружина з дитинкою (Вовчок, І, 1955, 362)... Словник української мови в 11 томах