1. Літературне слововживання

голубіти

ГОЛУБІТИ – ГОЛУБІШАТИ

Голубіти. Ставати голубим, голубішим; виділятися голубим кольором, виднітися (про щось голубе). На сході ледве помітно починає голубіти небо – вже скоро почнеться світанок (В.Собко); Буйними травневими травами й квітами зеленіла, синіла, червоніла, голубіла земля (О.Соколовський); Ішов Іванко із збанком до лінивої річечки, дивився, як чисто голубіло над Чорним лісом високе небо (А.М’ястківський).

Голубішати. Ставати голубішим.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубіти — голубі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. голубіти — -іє, недок. 1》 Вирізнятися своїм голубим кольором; виднітися (про що-небудь голубе). 2》 Набувати голубого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубіти — ГОЛУБІ́ТИ, і́є, недок. 1. Виділятися своїм голубим кольором; виднітися (про що-небудь голубе). Крізь дерева голубіє дах якогось будинку (С. Васильченко); Дніпро голубів, звиваючись стрічкою в луках (С. Скляренко). 2. Ставати голубим. Словник української мови у 20 томах
  4. голубіти — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. голубіти — ГОЛУБІ́ТИ, і́є, недок. 1. Виділятися своїм голубим кольором; виднітися (про що-небудь голубе). Крізь дерева голубіє дах якогось будинку (Вас., Вибр., 1950, 29); Дніпро голубів, звиваючись стрічкою в луках (Скл., Орл. крила, 1948, 6). 2. Ставати голубим. Словник української мови в 11 томах
  6. голубіти — Голубіти, -бію, -єш гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14. Словник української мови Грінченка