1. Літературне слововживання

гордитися

ГОРДИТИСЯ – ГОРДУВАТИ

Гордитися, -джуся, -дишся. Відчувати перевагу в чомусь над кимсь; пишатися. – Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (М.Шпак).

Гордувати, -ую, -уєш. 1. (ким, чим). Бути гордим; вихвалятися, гордитися, звисока ставлячись до інших. І батько і мати гордували своїм сином, хвалили дома, хвалили в людях (Панас Мирний); Ти гордуєш своєю красою.. Пишним станом, густою косою (Я.Щоголів). 2. Зневажливо, звисока ставитися до інших, нехтувати кимсь, чимсь. "Не вмію я говорити з народом! – думав він, ідучи вулицею. – Вони мов бояться мене чи гордують мною – не розбереш" (Б.Грінченко); – Може б, і не напився на вхідчинах, та небіж образився на дядька, що той, мовляв, гордує (Є.Гуцало).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордитися — горди́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гордитися — -джуся, -дишся, недок. 1》 Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. 2》 розм. Зневажливо, зверхньо ставитися до інших, бути пихатим, зарозумілим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гордитися — див. важничати, задаватитися, чванитися. Словник чужослів Павло Штепа
  4. гордитися — ГОРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. ким, чим, з кого – чого і без дод. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. Ми страшенно гордилися, що вже перейшли в п'ятий клас (О. Словник української мови у 20 томах
  5. гордитися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  6. гордитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. гордитися — ГОРДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок. 1. Відчувати задоволення від чого-небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. Радянський я громадянин, І цим горджуся перед світом! (Нех., Під.. Словник української мови в 11 томах
  8. гордитися — Гордитися, -джуся, -дишся гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212. Словник української мови Грінченка