горн

ГОРН – ГОРНО

Горн, -а, ч. Мідний духовий інструмент.

Горно, с. Піч для нагрівання або плавлення металів; частина доменної печі, вагранки, а також переносно.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горн — [горн] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  2. горн — -а, ч. 1》 Мідний або срібний духовий інструмент; сигнальний ріжок. 2》 рідко. Те саме, що горно 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горн — 1. ріг, ріжок, ріжочок, дуда, дудка, джоломія, джоломійка, див. трубка, свирель, фуяра 2. горен, черінь, див. топка Словник чужослів Павло Штепа
  4. горн — (нім. Horn — ріг, ріжок) — духові мідні музичні мундштучні інструменти з натуральним строєм. Найбільш поширений — сигнальний Г. з конічним стволом без вентилів та клапанів. Стрій Г.: сі-бемоль або мі-бемоль. Застосовується в армії та молодіжно — дитячих масових організаціях. Словник-довідник музичних термінів
  5. горн — ГОРН¹, а, ч. Мідний духовий інструмент; сигнальний ріжок. Весело і тривожно заграв коло школи піонерський горн (В. Кучер); За вікном тривожно, як на пожежу, заливається горн (А. Дімаров). ГОРН², а, ч., рідко. Те саме, що го́рно... Словник української мови у 20 томах
  6. Горн — Горн прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  7. горн — (від нім. Horn – ріг) 1. Музичний духовий інструмент. 2. Г. туманний – звуковий апарат для подачі сигналів парусними й буксированими суднами під час туману. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. Горн — I (Hoorn) Філіпп, граф, 1518-68, нідерландський вельможа, адмірал; один з керівників антиісп. опозиції; страчений за наказом герцоґа Альби. II скелястий мис на острові Г. в архіпелазі Вогняна Земля; крайня пд. точка Пд. Америки; 55°59’ S, 67°16’ W. Універсальний словник-енциклопедія
  9. горн — СУРМА́ (сигнальний духовий музичний інструмент), ТРУБА́, ГОРН, РІЖО́К (різновиди сурми). Козацькі сурми грали до бою (Я. Качура); Рано військо знялось, .. Жде хоробро, от-от загукає труба, — Не на жарт закипить навкруги боротьба (П. Словник синонімів української мови
  10. горн — ГОРН, а, ч. 1. Мідний духовий інструмент; сигнальний ріжок. Весело і тривожно заграв коло школи піонерський горн (Кучер, Трудна любов, 1960, 557). 2. рідко. Те саме, що го́рно... Словник української мови в 11 томах
  11. горн — Горен и горн, -рна м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. Словник української мови Грінченка