1. Літературне слововживання

горластий

ГОРЛАСТИЙ – ГОРЛАТИЙ

Горластий, розм. Який має гучний голос; крикливий. По дворах співали горласті півні (І.Цюпа); Горласті перекупки з базарів.. мотали без упину язиками (Ю.Яновський).

Горлатий, розм. 1. Те саме, що горластий. Закричав горлатий півень І прогнав мій страх (Л.Глібов); [Гострохвостий:] Оця горлата баба наробить такого крику, що й Євфросина почує (І.Нечуй-Левицький). 2. Широкогорлий (про посуд, отвір тощо): горлатий глечик, горлата пляшка.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горластий — горла́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. горластий — -а, -е, розм. Який має гучний голос. || Який любить голосно поговорити, посперечатися на повний голос; крикливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горластий — ГОРЛА́СТИЙ, а, е, розм. Який має гучний голос. Його очі знай бігали то поза вікном, де горластий півень несамовито голосив на увесь двір, то по хаті... (Панас Мирний); – Вилупляться вони [пташенята], і зозуленя між ними, горласте та люте (А. Словник української мови у 20 томах
  4. горластий — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  5. горластий — КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія.. Словник синонімів української мови
  6. горластий — ГОРЛА́СТИЙ, а, е, розм. Який має гучний голос. Його думки далеко були від книжки; його очі знай бігали то поза вікном, де горластий півень несамовито голосив на увесь двір, то по хаті… (Мирний, IV, 1955, 28); — Вилупляться вони [пташенята]... Словник української мови в 11 томах