граніт
У. Множина вживається при позначенні сортів: темні і світлі граніти.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- граніт — -у, ч. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається з кварцу, польових шпатів і слюди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- граніт — ГРАНІ́Т, у, ч. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається переважно з кварцу, польових шпатів і слюди, і відзначається великою міцністю. Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту (І. Словник української мови у 20 томах
- Граніт — Грані́т іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- граніт — див. твердий Словник синонімів Вусика
- граніт — грані́т (італ. granito, від лат. granum – зерно) магматична гірська порода, що складається переважно з польового шпату, плагіоклазу, кварцу. Використовують як будівельний матеріал, для виготовлення скульптурних виробів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- граніт — Магматична глибинна гірська порода, світлосіра, рожева або червонувата; складається з кварцу, польових шпатів, біотиту; г. звичайний у земній корі; будівельний, декоративний, скульптурний матеріал; в Україні — вел. родовища в межах Укр. щита. Універсальний словник-енциклопедія
- граніт — ГРАНІ́Т, у, ч. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається з кварцу, польових шпатів і слюди. Силікати входять до складу цілого ряду гірських порід: граніту, гнейсу, базальту, різних сланців і т. д. (Заг. Словник української мови в 11 томах