групування
ГРУПУВАННЯ – УГРУПОВАННЯ
Групування. Дія за знач. групувати: групування електростанцій, групування корів за продуктивністю.
Угруповання, р. мн. -ань. 1. Група осіб, підприємств тощо, об’єднаних за якимись ознаками; скупчення збройних сил на певній території: літературне угруповання, опозиційне угруповання, політичне угруповання, угруповання промислових підприємств, угруповання військ. 2. У біології – група рослинних або тваринних організмів, що співіснують де-небудь.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- групування — групува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- групування — -я, с. 1》 Дія за знач. групувати. Групування нот муз. — об'єднання восьмих та більш дрібних нот у групи в'язками (ребрами) відповідно до будови такту і метру твору. 2》 Те саме, що група 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- групування — Групува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- групування — ГРУПУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. групува́ти. При всякому дійсно серйозному і глибокому політичному питанні групування йде по класах, а не по націях (Ленін, 20, 1950, 19)... Словник української мови в 11 томах