1. Літературне слововживання

гусениця

ГУСЕНИЦЯ – ГУСІНЬ

Гусениця, -і, ор. -ею. 1. Личинка метелика; збірн. – зрідка. З гусениці – Метелик став Хороший (Л.Боровиковський); Сойка поїдає в травні хрущів, гусениць, дрібних гризунів (В.Гжицький); Горобці стрибали... ловлячи гусеницю, метеликів (Панас Мирний). 2. Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка тощо. Скрегочучи гусеницями, назустріч швидко йшли трактори (О.Донченко); Всюди, по всьому плацдарму, сліди від гусениць танків (О.Гончар).

Гусінь, -сені, ор. -сінню. 1. збірн. Гусениці. Хижа гусінь сад об’їла (І.Франко). 2. рідше. Те саме, що гусениця 1. По дорозі довгою гусінню тягся резервний полк (П.Панч); Софія бачить на зеленій траві розтягнуту, мов гусінь, гармонь (А.Шиян).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусениця — гу́сениця 1 іменник жіночого роду, істота личинка гу́сениця 2 іменник жіночого роду ланцюг Орфографічний словник української мови
  2. гусениця — зп.,у. гусінь; (танка) у. плазун, ланцюг; -ИЧНИЙ, (трактор) ланцюговий Словник синонімів Караванського
  3. гусениця — -і, ж. 1》 Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом. 2》 Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка і т. ін. для підвищення прохідності машини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гусениця — Гусінь, осельня, осениця, осеничка, (трактора) плаз Словник чужослів Павло Штепа
  5. гусениця — Черв'якоподібна личинка — стадія розвитку метеликів і перетинчастокрилих; травоїдна. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гусениця — ГУ́СЕНИЦЯ (личинка метелика), ГУ́СІНЬ перев. збірн., ГУ́СІЛЬНИЦЯ діал., ОСЕ́НИЦЯ діал., ОСЕ́ЛЬНЯ діал. Капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (А. Шиян); Листя злипалося, повутинням заплетене, злилося, ненажерна гусінь сади об'їла (К. Словник синонімів української мови
  7. гусениця — ГУ́СЕНИЦЯ, і, ж. 1. Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом. Щоб не допустити пошкодження капусти попелицею, посіви двічі обпилювали п’ятипроцентним дустом ДДТ, а гусениць збирали вручну (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. гусениця — Гусениця, -ці ж. = гусельниця. Словник української мови Грінченка