гусениця

ГУ́СЕНИЦЯ (личинка метелика), ГУ́СІНЬ перев. збірн., ГУ́СІЛЬНИЦЯ діал., ОСЕ́НИЦЯ діал., ОСЕ́ЛЬНЯ діал. Капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (А. Шиян); Листя злипалося, повутинням заплетене, злилося, ненажерна гусінь сади об'їла (К. Гордієнко); Погляд його недвижно спинився на одній луком зігнутій стебелинці, по котрій звільна та невпинно повзла товста, зеленувата гусільниця (І. Франко); На рейках стояв сивий від паморозі ешелон з семи вагонів, схожий на осеницю з чорним рогом на голові (П. Панч); Наш довженний санітарний ешелон посувався лінивою осельнею (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

гусениця — гу́сениця 1 іменник жіночого роду, істота личинка гу́сениця 2 іменник жіночого роду ланцюг Орфографічний словник української мови
гусениця — ГУСЕНИЦЯ – ГУСІНЬ Гусениця, -і, ор. -ею. 1. Личинка метелика; збірн. – зрідка. З гусениці – Метелик став Хороший (Л.Боровиковський); Сойка поїдає в травні хрущів, гусениць, дрібних гризунів (В.Гжицький); Горобці стрибали... Літературне слововживання
гусениця — зп.,у. гусінь; (танка) у. плазун, ланцюг; -ИЧНИЙ, (трактор) ланцюговий Словник синонімів Караванського
гусениця — -і, ж. 1》 Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом. 2》 Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка і т. ін. для підвищення прохідності машини. Великий тлумачний словник сучасної мови
гусениця — Гусінь, осельня, осениця, осеничка, (трактора) плаз Словник чужослів Павло Штепа
гусениця — Черв'якоподібна личинка — стадія розвитку метеликів і перетинчастокрилих; травоїдна. Універсальний словник-енциклопедія
гусениця — ГУ́СЕНИЦЯ, і, ж. 1. Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом. Щоб не допустити пошкодження капусти попелицею, посіви двічі обпилювали п’ятипроцентним дустом ДДТ, а гусениць збирали вручну (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
гусениця — Гусениця, -ці ж. = гусельниця. Словник української мови Грінченка