двох...

ДВОХ... – ДВО...

Двох... Перша частина складних слів; уживається: коли друга частина складного слова починається голосними а, є, о, у, я; коли другою частиною є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний; коли другою частиною є прикметник, а першою – складний числівник з компонентом два (три, чотири); коли кінцевою частиною є прикметник або іменник, а другою – складний числівник двісті (триста, чотириста): двохадресний, двохетапний, двохсотий, двохтисячний, двохмільйонний, двохмільярдний, двадцятидвохрічний, сорокадвохгодинний, двохсотсильний, двохсоттисячний, двохсотріччя.

Дво... Вживається тоді, коли друга частина складного слова починається з приголосного (крім слів сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний): дводенний, дволітровий, двокілометровий, двомоторний.

Паралельно можуть уживатися: двохукісний і двовкісний, двох’ярусний і двоярусний, двохмільярдний і двомільярдний тощо.