1. Літературне слововживання

декваліфікація

ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ – ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ

Декваліфікація, -ї, ор. -єю. Втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: декваліфікація педагога, повна декваліфікація.

Дискваліфікація. Оголошення когось не гідним або не здатним займати якусь посаду, виконувати певну роботу через професійну непідготовленість; позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил, нетактовне поводження: дискваліфікація судді, дискваліфікація гравця, дискваліфікація футбольного клубу.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декваліфікація — Іноді плутають іменники декваліфікація та дискваліфікація, підмінюють їх один одним, чим викривлюють зміст сказаного, написаного. Варто нагадати, що декваліфікація – то втрата професійних знань, навичок. Декваліфікація інженера. Часткова декваліфікація. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. декваліфікація — декваліфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. декваліфікація — -ї, ж. Втрата кваліфікації, спеціальних знань і досвіду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. декваліфікація — декваліфіка́ція (від де... і кваліфікація) втрата професійних знань, досвіду. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. декваліфікація — ДЕКВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Втрата кваліфікації, спеціальних знань і досвіду. Словник української мови в 11 томах
  6. декваліфікація — рос. деквалификация втрата професійних знань (досвіду, навичок). Eкономічна енциклопедія