1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

декваліфікація

Іноді плутають іменники декваліфікація та дискваліфікація, підмінюють їх один одним, чим викривлюють зміст сказаного, написаного. Варто нагадати, що декваліфікація – то втрата професійних знань, навичок. Декваліфікація інженера. Часткова декваліфікація. А дискваліфікація – оголошення когось не гідним або не здатним обіймати свою посаду, виконувати певну роботу, функції через фахову непідготовленість; усунення від обов'язків на знак покарання за якусь службову чи моральну провину. "Після багаторічної перерви він не міг працювати за високим розрядом, і атестаційна комісія ухвалила рішення про дискваліфікацію" (з газети). Це і позбавлення спортсмена або команди брати участь у змаганнях. Дискваліфікація футболіста.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декваліфікація — декваліфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декваліфікація — ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ – ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ Декваліфікація, -ї, ор. -єю. Втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: декваліфікація педагога, повна декваліфікація. Дискваліфікація. Літературне слововживання
  3. декваліфікація — -ї, ж. Втрата кваліфікації, спеціальних знань і досвіду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. декваліфікація — декваліфіка́ція (від де... і кваліфікація) втрата професійних знань, досвіду. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. декваліфікація — ДЕКВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Втрата кваліфікації, спеціальних знань і досвіду. Словник української мови в 11 томах
  6. декваліфікація — рос. деквалификация втрата професійних знань (досвіду, навичок). Eкономічна енциклопедія