добриво
ДОБРИВО – УДОБРЕННЯ
Добриво. Речовина, якою удобрюють грунт для підвищення врожайності: азотисті добрива, мінеральні добрива, органічні добрива, внесення добрив. А як Антон не має добрива, то хоч нехай він сіє, хоч не сіє – не повернеться й насіння (С.Чорнобривець); І трудились люди вволю. І давали добрив полю – Вийшов добрий урожай! (Г.Бойко).
Удобрення, р. мн. -ень. Внесення добрив у ґрунт, водойму: передпосівне удобрення, система удобрення, удобрення посівів.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добриво — до́бриво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- добриво — -а, с. Речовина органічного (біологічного) і неорганічного (мінерального) походження чи бактерії, які вносяться в ґрунт, щоб поліпшити живлення рослин і тим підвищити їхню врожайність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добриво — хохл. (удобреніє) погній погній Словник чужослів Павло Штепа
- добриво — ДО́БРИВО (речовина, яку вносять у ґрунт для поліпшення живлення рослин і підвищення їх урожайності); ТУК (перев. мінеральне). І трудились люди вволю, І давали добрив полю — Вийшов добрий урожай (Г. Словник синонімів української мови
- добриво — ДО́БРИВО, а, с. Речовина органічного (біологічного) і неорганічного (мінерального) походження або бактерії, які вносяться в грунт, щоб поліпшити живлення рослин і цим самим підвищити їх врожайність. Словник української мови в 11 томах