1. Літературне слововживання

додому

ДОДОМУ – ДО ДОМУ

Додому, присл. У свій дім, до своєї сім’ї; у рідні місця. Пора рушати додому (М.Коцюбинський); Вернувся Чіпка додому (Панас Мирний).

До дому, ім. з прийм. Він зумисне обійшов кругом кварталу і підійшов до дому Коралаєвої, минаючи вікна (І.Нечуй-Левицький); Хутко прийшла [Софія] до дому баронеси (Леся Українка); – Проте ходімо до дому. – Разом зайшли вони до терема (С.Скляренко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додому — додо́му прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. додому — До хати, г. домів, о. по хатах, на батьківщину, до рідні; додомоньку. Словник синонімів Караванського
  3. додому — присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім'ї. || На Батьківщину, у рідні місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. додому — Додо́му, присл. Поверну́вся додо́му Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. додому — ДОДО́МУ, присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім’ї. Поспішалася вона од людей геть додому, до своєї хати (Вовчок, 1, 1955, 169); Пізно ввечері поверталась Галина зі зборів додому (Донч., II, 1956, 496); // На батьківщину, у рідні місця. Словник української мови в 11 томах
  6. додому — Додому нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. ум. додомку, додомоньку, додомочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Словник української мови Грінченка