1. Словник української мови в 11 томах

додому

ДОДО́МУ, присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім’ї.

Поспішалася вона од людей геть додому, до своєї хати (Вовчок, 1, 1955, 169);

Пізно ввечері поверталась Галина зі зборів додому (Донч., II, 1956, 496);

// На батьківщину, у рідні місця.

Чути: героїв везе [Арго], несмертельною славою вкритих, хоч і не всім, що пішли, довелося вернути додому (Фр., XIII, 1954, 315);

Кінець війні. Додому (Довж., І, 1958, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додому — додо́му прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. додому — ДОДОМУ – ДО ДОМУ Додому, присл. У свій дім, до своєї сім’ї; у рідні місця. Пора рушати додому (М.Коцюбинський); Вернувся Чіпка додому (Панас Мирний). До дому, ім. з прийм. Літературне слововживання
  3. додому — До хати, г. домів, о. по хатах, на батьківщину, до рідні; додомоньку. Словник синонімів Караванського
  4. додому — присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім'ї. || На Батьківщину, у рідні місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. додому — Додо́му, присл. Поверну́вся додо́му Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. додому — Додому нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. ум. додомку, додомоньку, додомочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Словник української мови Грінченка