1. Словник української мови в 11 томах

додомоньку

ДОДО́МОНЬКУ, присл., нар.-поет. Пестл. до додо́му.

Ходімо, каже, у свій гай, ..Ходім додомоньку, дитино (Шевч., II, 1953, 316);

— Я вас залишу, а сам піду додомоньку (Автом., Щастя.., 1959, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додомоньку — додо́моньку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. додомоньку — див. додомку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. додомоньку — Додо́моньку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)