додолу
ДОДО́ЛУ, присл.
1. На землю, на долівку.
Саме в той момент, як Гафійка нагнулася, щоб вийняти з печі горщик, з-за пазухи висунулась в неї книжка і впала додолу (Коцюб., II, 1955, 12);
Він мовчки узяв Михася за руки й зсадовив додолу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 167).
2. Униз, донизу; до землі.
Кричала ворона, як вгору летіла, а як додолу — то й крила опустила (Укр.. присл.., 1955, 177);
Коли поспів виноград — Додолу гнуться ніжні віти… (Рильський, II, 1946, 27);
Марися пройшла далі, стала коло комина, засоромлено опустивши додолу очі (М. Ол., Леся, 1960, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- додолу — додо́лу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- додолу — ДОДОЛУ – ДО ДОЛУ Додолу, присл. На землю; вниз. – Стій... не можу... – шепнув він, опускаючись додолу (М.Коцюбинський); Додолу никне голова (Б. Літературне слововживання
- додолу — пр., (на землю) на долівку, на діл, г. надолину <сов. на долину>; (до землі) уділ, униз, донизу, г. вдолину <сов. в долину>. Словник синонімів Караванського
- додолу — присл. 1》 На землю, на долівку. 2》 Униз, донизу; до землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- додолу — див. униз Словник синонімів Вусика
- додолу — опусти́ти / опуска́ти о́чі (в зе́млю (додо́лу)). Відчуваючи незручність, сором, збентеження і т. ін., дивитися вниз; засоромитися, знітитися. Умовила хвора, і черниця тихо Сиділа, очі в землю опустивши… (Леся Українка); Гашіца.. Фразеологічний словник української мови
- додолу — ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я. Словник синонімів української мови
- додолу — Додо́лу, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)