долівка

Земляна підлога, вимазана глиною; рідше – взагалі підлога. З глини були стіни, стеля, простінки, навіть підлога, яку тут називали долівкою (І.Сенченко); Глиняна долівка була ретельно підметена (М.Руденко); Миша., ганяє своїми тонкими ніжками по дерев’яній долівці (Панас Мирний); Поїзда ще не було, але у невеликій темній залі з кам’яною долівкою вже виладнались до крихітного віконечка дві довгі черги (Б.Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

долівка — Долі́вка: — тут: низ, долина, діл [8] Словник з творів Івана Франка
долівка — долі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
долівка — Підлога; (дерев'яна) поміст Словник синонімів Караванського
долівка — [доул’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. -л'іўкие/ дол'іўки, -л'івок /дол'івок дв'і доул'іўкие Орфоепічний словник української мови
долівка — Див. земник. Гірничий енциклопедичний словник
долівка — -и, ж. Уторована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога. Великий тлумачний словник сучасної мови
долівка — долівка підлога (ст): Для мамці це був би просто удар (дочка долівки миє, Боже!), отже, треба їй цього заощадити (Ярославська); Сперся на ріг куліс і так стояв, понуривши зір у долівку (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
долівка — ПІДЛО́ГА (покриття у приміщенні, по якому ходять — перев. дощане, паркетне), ПОМІ́СТ розм., МІСТ діал.; ДОЛІ́ВКА, ДІЛ рідше (перев. земляне покриття, помазане глиною). Словник синонімів української мови
долівка — ДОЛІ́ВКА, и, ж. Утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога. То лінива дівка, як не мита долівка (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
долівка — Долівка, -ки ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Вас. 194. Сим. 2. Чуб. VII. 383. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Кв. ум. долівонька, долівочка. Словник української мови Грінченка