1. Літературне слововживання

допустимий

ДОПУСТИМИЙ – ДОПУСТОВИЙ

Допустимий. Який можна допустити, дозволити: допустимий варіант.

Допустовий. У граматиці – який виражає припущення чогось, не взяту до уваги умову, перешкоду: допустове підрядне речення, допустовий сполучник.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допустимий — допусти́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. допустимий — -а, -е. Якого можна допустити, дозволити; можливий, дозволений. Допустима межа коливань цін — межі зміни біржових цін, що їх встановлюють для обмеження їх коливань та попередження біржових крахів. Допустимі витрати ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допустимий — Дозволений Словник чужослів Павло Штепа
  4. допустимий — МОЖЛИ́ВИЙ (який можна здійснити; який може відбутися, статися), ЕВЕНТУА́ЛЬНИЙ книжн.; МИ́СЛИ́МИЙ (який може бути, відбуватися); ПОТЕНЦІ́ЙНИЙ (який при першій-ліпшій нагоді може стати ким-небудь); ДОПУСТИ́МИЙ, ПРИПУСТИ́МИЙ... Словник синонімів української мови
  5. допустимий — ДОПУСТИ́МИЙ, а, е. Який можна допустити, дозволити; можливий, дозволений. Католицтво і уніатство були оголошені єдино допустимими в Польщі релігіями (Іст, укр. літ., II, 1956, 585). Словник української мови в 11 томах