донизу
ДОНИЗУ – ДО НИЗУ
Донизу, присл. У напрямку до землі, вниз тощо. Руки опустилися донизу (Панас Мирний); Похмурий дядько стояв на возі й скидав вилами донизу зелені качани (Є.Гуцало); Пілоти дивились донизу, туди, Де димом курилась дорога (М.Бажан); Людині дано лиш два шляхи. Один – угору, другий – донизу (П.Загребельний).
До низу, ім. з прийм. Надвечір дійшли ми до низу (І.Нечуй-Левицький); – Йдімо, Варко, до низу, ато тут ще мати почує.. – І вони хутко пішли до озера (Леся Українка); Стіни всі од вишки до низу розмальовані (Марко Вовчок); Задрижало дерево з верху до низу (Г.Хоткевич).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- донизу — дони́зу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- донизу — пр., додолу, на землю, на долівку, вниз, вділ, г. вдолину <�в долину>, надолину <�на долину>. Словник синонімів Караванського
- донизу — присл. У напрямку до землі; вниз; прот. догори. || У напрямку до низької місцевості, низини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- донизу — див. униз Словник синонімів Вусика
- донизу — ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я. Словник синонімів української мови
- донизу — ДОНИ́ЗУ, присл. У напрямку до землі; вниз; протилежне догори. Голова її сумно схилилася на груди, руки опустилися донизу (Мирний, І, 1954, 46); Альоша намацав свій матрац і ліг лицем донизу (Мик. Словник української мови в 11 томах