донизу

пр., додолу, на землю, на долівку, вниз, вділ, г. вдолину <�в долину>, надолину <�на долину>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донизу — дони́зу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. донизу — ДОНИЗУ – ДО НИЗУ Донизу, присл. У напрямку до землі, вниз тощо. Руки опустилися донизу (Панас Мирний); Похмурий дядько стояв на возі й скидав вилами донизу зелені качани (Є.Гуцало); Пілоти дивились донизу, туди, Де димом курилась дорога (М. Літературне слововживання
  3. донизу — присл. У напрямку до землі; вниз; прот. догори. || У напрямку до низької місцевості, низини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. донизу — див. униз Словник синонімів Вусика
  5. донизу — ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я. Словник синонімів української мови
  6. донизу — ДОНИ́ЗУ, присл. У напрямку до землі; вниз; протилежне догори. Голова її сумно схилилася на груди, руки опустилися донизу (Мирний, І, 1954, 46); Альоша намацав свій матрац і ліг лицем донизу (Мик. Словник української мови в 11 томах