1. Літературне слововживання

дриль

ДРИЛЬ – ДРИЛ

Дриль, -я, ор. -ем. Механізм для свердління.

Дрил, -а. Вузьконоса мавпа ряду мандрилів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дриль — дриль іменник чоловічого роду свердел Орфографічний словник української мови
  2. дриль — [дрил'] дриел'а, ор. дриелем, м. (на) -л'і (інструмент) Орфоепічний словник української мови
  3. дриль — -я, ч., тех. Механізм для свердління невеликих отворів у металі, дереві і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дриль — Свердло, свердел, свердлик, свердельце Словник чужослів Павло Штепа
  5. дриль — ДРИЛЬ, я́, ч., техн. Механізм для свердління невеликих отворів у металі, дереві і т. ін. Дриль складається з стального гвинтоподібного стержня, на верхньому кінці якого вільно закріплена грибкоподібна ручка (Стол.-буд. справа, 1957, 98); Русанов.. Словник української мови в 11 томах
  6. дриль — Дриль, -ля м. Снарядъ для сверленія. Словник української мови Грінченка